четвер, 10 листопада 2022 р.

 


                   14 листопада - 110 років від дня народження

Андрія Малишка (1912-1970),

українського поета

 Постать Андрія Малишка вирізняється глибокою поетичною самобутністю, власним баченням світу, палкою уявою та глибоко народним розуміння краси й добра. Понад усе поет любив Україну і українців, бо ж заповіт залишив по собі: «Щоб Україні була свобода!!!».

Перші його вірші з’явилися в газетах і журналах в 1930 році, а через кілька років вийшла невеличка збірочка «Дружба» трьох молодих авторів, де було вміщено і твори А. Малишка.

У період Другої світової війни Андрій Малишко - на фронті, працював кореспондентом військових газет. Одна за другою виходили збірки його віршів: «До бою вставайте!» (1941),  «Україно моя» (1942), «Слово о полку» (1943), «Битва» (1943), «Полонянка» (1944).

Поет трепетно ставився і високо цінував пісню… Не дивно…, бо ж його серце билося у ритмі серця України. А його ліричні твори, покладені на музику Платоном Майбородою «Київський вальс», «Пісня про рушник», «Стежина»,  стали народними піснями. Уся пісенна спадщина поета є надзвичайно багатогранною. їй притаманний глибокий ліризм в оспівуванні найсвітлішого почуття — кохання, живої краси рідного краю, його природи, філософські узагальнення та глибокі роздуми над людською долею.


 

Поезія «Стежина» була створена за вісім днів до смерті поета. У цьому творі Малишко використав народнопісенний образ стежки як символ життя людини. У кожного своя стежка, кожний вибирає сам, якою вона буде і де проляже. Митець закликав не кидатися бездумно в далекі світи в погоні за примарним щастям, щоб потім каятися, шкодувати, марити в снах і наяву за батьківським порогом і стежиною, що веде на батьківщину.

        Андрій Самійлович Малишко полишив нам не тільки пісенну й поетичну спадщину, він також є автором значної кількості публіцистичних та літературно-критичних творів. Досить плідною була і його перекладацька діяльність.







 

Немає коментарів:

Дописати коментар