Ювіляр вересня: Олександр Довженко

 

10 вересня - 130 років від дня народження

Олександра Довженка (1894-1956),

українського прозаїка, кінорежисера

 Олександр Довженко був одним із основоположників української кінематографії, першовідкривачем жанру кіноповісті. Його спадщина багатогранна і неповторна. Твори і фільми митця увійшли в золоту скарбницю світового кіномистецтва. Він вважав найвищим обов’язком кіномитців «створити для людства колективний портрет свого народу, правдивий і гідний його високого покликання», показати героїзм і мужність у праці і на війні. «Мої поеми – моє сучасне. Я творив, що хотів, що думав. Я дійсно був і є вільний художник свого мистецтва» – заявляв Довженко.

Світову славу Олександру Довженко приніс фільм «Земля». У роки Другої світової війни написав новели «Ніч перед боєм», «Мати», «Стій, смерть, зупинись», «На колючому дроті», «Воля до життя», «Перемога» та інші, прозові мініатюри «Федорченко», «Невідомий», «Сіятель», «Бронза», публіцистичні статті «Ворог буде розгромлений», «Душа народу неподоланна», «Я бачу перемогу» тощо. Головні ознаки новелістики Довженка — гострота і простота сюжету, яскравість зображуваних характерів, колоритна мова.

Протягом 1942—1956 років митець працював над невеликою кіноповістю «Зачарована Десна». Цей автобіографічний твір, розпочатий у найлютіші роки війни, словами самого майстра розповідає про його дитинство, родину, рідне село, працьовитих і талановитих людей, які оточували малого Сашка. Це чарівна, чиста, захоплююча розповідь про світ, який формував світогляд майбутнього художника. Мабуть, недаремно Олександр Петрович так довго працював над цим твором, шліфуючи кожне слово, вдосконалюючи кожний образ, зображуючи неповторну красу дитячого світосприйняття.

Твір митця «Україна в огні» Сталін заборонив знімати, назвавши націоналістичним

Сучасники письменника у спогадах розповідали про все, що робив Довженко в своєму житті. Він учителював, був дипломатом, художником, ставив фільми, писав літературні твори, боронив Батьківщину в часи Другої світової війни, невтомно вривався з своєю багатогранною ініціативою в мирні, творчі справи й клопоти.

 Кінорежисер і постановник фільмів, талановитий сценарист і вихователь цілої школи митців, оригінальний новеліст і полум’яний публіцист, видатний письменник, лауреат Державних премій, справді самобутній, розмаїтий і різнобарвний талант – такою була ця непоказна, скромна і по-справжньому красива й Велика Людина. Він глибоко усвідомлював своє завдання: «Я митець. Я хочу прославити свою Батьківщину і свій народ у мистецтві. Цій справі я прагну віддати всі свої творчі сили і свій час. Це є змістом і сенсом мого життя».