ЮВІЛЯР ГРУДНЯ

14 грудня - 175 років від дня народження  

Михайла Петровича Старицького, 
українського письменника, режисера, театрального і культурного діяча (1840 - 1904)

В українській літературі другої половини XIX–початку XX століття значне місце посідає творчість М. П. Старицького – фундатора українського професійного театру, талановитого поета, драматурга, прозаїка, видавця, перекладача. Він був одним із тих невтомних трудівників, чиєю працею живиться національна культура.

Непересічний багатогранний талант Михайла Петровича найповнішою мірою виявився у театральній діяльності. Разом із 
М. Лисенком організував Товариство українських сценічних акторів, силами якого було поставлено чимало українських п'єс, опер і оперет. У 1883 р. очолив першу українську професійну трупу, режисером якої був М. Кропивницький та  до  складу  якої  входили  такі   талановиті  актори  як  М. Заньковецька, М. Садовський, П. Саксаганський, І. Карпенко-Карий та інші. Мандруючи зі своїм театром Україною та за кордоном, М. Старицький підносив значення театру в громадському житті, знаходив щирих прихильників у колі передової інтелігенції. 

Драматургічна творчість письменника безпосередньо пов'язана з діяльністю театру, для якого він обробив та інсценізував відомі твори багатьох письменників, вибираючи з їхнього доробку ті, які пропагували прогресивні ідеї й були пов'язані з життям українського народу. Так, він написав низку п'єс за сюжетами: І. Крашевського "Хома за селом" ("Циганка Аза"), М. Гоголя ("Різдвяна ніч", "Сорочинська ярмарка", "Тарас Бульба"), І. Нечуя-Левицького «На Кожум'яках» (у М. Старицького – «За двома зайцями»); Панаса Мирного та інших. Незважаючи на цензурні заборони історичної тематики в українській драматургії, М. Старицький створив цикл яскравих історичних драм: "Богдан Хмельницький", "Маруся Богуславка", "Осада Дубна" та інші.

Прозова спадщина письменника складає близько 70 оповідань, повістей і романів. Більшість із них написані на історичні сюжети. Найбільший і найвидатніший твір Старицького - історична трилогія “Богдан Хмельницький”: “Перед бурею” (1894), “Буря” (1896), “У пристані” (1897). Це монументальна епопея про визвольну війну українського народу 1648-1657 під проводом Б.Хмельницького. У 1898-1903 написав ще чотири романи: “Молодість Мазепи”, “Руїна”, “Останні орли”, “Розбійник Кармелюк”. У гостросюжетних повістях “Червоний диявол” (1898) та “Перші коршуни” (1900) змальований складний і захоплюючий світ середньовічного Києва. Для історичної прози письменника характерне поєднання реалістичного і романтичного стилів, історична правдивість та психологічна достовірність, пригодницька фабула і любовна інтрига.

Заслуговує на увагу й поетична творчість М. Старицького. Деякі з його віршів стали народними піснями, найвідоміша серед них "Ніч яка, Господи, місячна, зоряна…".

Михайло Петрович до останніх днів свого життя плекав ідеї розвитку демократичної національної культури, сприяв піднесенню її на світовий рівень.