ЧитачОК: Ювіляр травня

пʼятницю, 25 травня 2018 р.

Ювіляр травня

27 травня - 105 років від дня народження

Валентина Костянтиновича Лагоди (1913-1991), українського поета, гумориста, перекладача

Валентин Костянтинович Лагода (справжнє прізвище Лагодзинський) народився 27 травня 1913 р. в с. Степанці на Черкащині в сім’ї службовця. Здобувши середню освіту (закінчив сільську школу, Корсунський педагогічний технікум), з 1930 року працював у Донецьку кореспондентом газети «Молодий робітник», редактором радіомовлення, одночасно навчаючись на літературному факультеті Дніпропетровського університету.

Свої перші вірші надрукував 1930 (31 р. – за різними даними) року. Коли почалася Друга світова війна, служив на Південному, Закавказькому, Північно-Кавказькому та 1-му Українському фронтах. Військову службу поєднував із літературною діяльністю: писав вірші, заклики і звернення, саркастичні епіграми, які друкувалися у фронтових газетах і листівках.

Повернувшись з армії, у 1953 році видав першу книгу поезій «Квітень». А в же у 1954 році вийшла збірка віршів
«За нашими Карпатами».

Паралельно працював над текстами для пісень на музику композиторів Г. Верьовки, А. Філіпенка, В. Вірменича та інших. Ним було написано близько чотирьох десятків пісень. Одна з найвідоміших – «Побажання на прощання» у виконанні славетного хору імені Григорія Верьовки.

За порадою відомого українського поета Дмитра Білоуса звернувся до написання сатирично-гумористичних творів.

У 1955 році побачила світ перша збірка гумору і сатири «Що посієш, те й пожнеш». За нею вийшли збірки: «Мокрим рядном» (1958), «Натхнення» (1960), «Хоч круть, хоч верть» (1962), «Бурхливий плин» (1963), «Хай буде гаразд»,«Деруни й розтягаї» (1966), «Віддамо належне» (1967), «Гаряча завивка»(1968), «Сатана у целофані» (1971), «Цвіт і тля» (1973), «Спасибі за увагу» (1976), «Вимушена посадка» (1983), «Гумор, сатира, лірика» (1983) та ін. Вони були написані у різних літературних формах: памфлети, фейлетони, гуморески, байки, жарти, пародії, епіграми, казки-небилиці.