Ювіляр липня

 16 липня - 110 років від дня народження 
Василя Костянтиновича Барки (1908—2003), 
поета, прозаїка українського зарубіжжя

Василь закінчив три класи початкової школи. 1917 року вступив у Лубенське духовне училище. Барка захопився літературою, творчістю Г. Сковороди, Т. Шевченка, І. Франка, Ф. Достоєвського, М. Коцюбинського, В. Стефаника.

 

З 1927 року після закінчення Лубенського педтехнікуму вчителює на Донбасі.

У 1930 р. в м. Харкові Василь Барка видає книгу поезій «Шляхи».  В 1932 р. у Харкові з’являється друга книга «Цехи».

У 1941 році пішов на фронт добровольцем, в 1942 році був важко поранений, опинився в окупації. Одужавши, працював коректором у газеті. У 1943 році його відправили до Німеччини. Після закінчення війни був у таборі для переміщених осіб в Аугсбурзі.

У 1947 році перебрався до Франції.

 У 1950 р. за офіційним дозволом Василь Барка переїхав до Америки, де працював над історією української літератури. За кордоном поет видав окремі частини під назвами «Хліборобів Орфей, або кларнетізм», «Правда Кобзаря» (1961).

Його літературна спадщина, крім рукописів - це понад 20 книг поезій, романів, повістей, есеїв, перекладів, літературної критики.

Уздовж 1946-1947 років з’являються поетичні збірники «Апостоли», «Білий світ». 

В 1953 році в Нью-Йорку був надрукований його перший роман «Рай».

В 1958-1961 р. письменник працює над романом «Жовтий князь», що лише в 1963 році вперше вийшов у Нью-Йорку окремою книжкою. У романі відтворені реальні події і явища голодомору в Україні 1932— 1933 років. Матеріалом для твору послужили спогади очевидців і власні враження письменника, який у 1933 році відвідав родину свого брата на Полтавщині, а потім і сам пережив голодомор на Кубані.

У 1968 р. вийшла поетична збірка «Лірник».

В 1958- 1988 р. виходять доробки «Океан 1» (1959), «Океан 2» (1979), поетичні збірники «Лірник», «Свідок для сонця шестикрилих» та інші.

 Протягом 1969-1988 рр.. письменник працював над романом-притчею «Спокутник і ключі землі» (про життя українців в Америці).

 Поетичну збірку «Свідок сонця шестикрилий» (Нью-Йорк, 1981), драматичну поему в двох томах «Кавказ» (Київ, 1993) Василь Барка вважав найголовнішими у своєму художньому доробку.