Мензатюк З. Дике
літо в Криму : пригодницька повість / Зірка Мензатюк. – К. :
А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2018. – 192 с.
«Дике літо в
Криму» – гостросюжетна повість про літні канікули на кримському узбережжі, про
дружбу київської школярки Наталочки з татарськими ровесниками. Оселившись у
наметі на дикому березі моря, допитлива п’ятикласниця зіткнеться з
несподіваними небезпеками й загадками, втраплятиме у моторошні пастки. Та
найбільшою таємницею стане коштовний срібний пояс, схований 1944 року, коли
татарів насильно вивозили з рідного Криму. Однак Наталочка та її нові друзі ще
не знають, що цю реліквію розшукують не тільки вони...
Рутківський В.
Сторожова застава : повість із життя Київської Русі / Володимир Рутківський. –
К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2018.– 302 с.
Звичайний український
школяр Вітько Бубненко з села Воронівка вирішує більше довідатися про історію
рідного краю. Він та його друзі звертають увагу на таємничу печеру в Чортовому
Яру – й унаслідок загадкового випадку Вітько опиняється в 1097 році, там, де
колись проходила межа між землями русичів та половців. Він знайомиться з українськими
героями Ільком, Олешком, Добринею й навіть з самим Володимиром Мономахом.
Невдовзі Вітько стає свідком та учасником небезпечних захопливих пригод і героїчних
подій.
Сіс П. Стіна. Як
я виростав за залізною завісою / Петр Сіс. – К. : Видавництво коміксів, 2018. –
54 с.
«Стіна» —твір чеського
художника і письменника Петра Сіса, який живе в Америці. Унікальна книжка, що
наближає до малих читачів та їх батьків 1948–1989 роки, часи комунізму й
соціалізму, коли за залізною завісою у Чехословаччині жили, працювали і мріяли
звичайні люди.
Стіна, яка довгі
роки розділяла Берлін і цілу Європу, - на щастя, вже тільки спогад. але деякі
спогади потрібно зберігати. Як повідомлення про минуле. Як попередження на
майбутнє. Хоча одна стіна впала, інші лишилися, виникають нові. у всьому світі.
В Ізраїлі, в Кореї чи на Мексиканському кордоні. Стіни символічні, ідеологічні
й справжні. стіни страху, несвободи і підозри. Стіни, без яких наше життя могло
би бути вільнішим і щасливішим...
Це
автобіографічна історія про захоплення музикою і малюванням, про панування
ідеології, вагомість історії й потребу свободи. Книжка про надію, в яку ми не
маємо права перестати вірити.Щигельський М. Театр невидимих дітей : повість / Мароцін Щигельський. – Л. : Урбіно, 2018. – 270 с.
Міхалові
одинадцять років. Він ходить до школи, мріє, багато читає, звісно, пустує. Та
найзаповітніше його бажання – мати родину. Бо Міхал живе в дитячому будинку.
Життя видається йому непоганим, доки в нього є друг, якому він довіряє і яким
сам опікується. Та коли малого Гойдунчика повертають у родину, а улюблена
вихователька переїздить до іншого міста, Міхал переживає справжній відчай. Коли
кризу подолано, виявляється, що відтепер Міхал житиме в "Дубовому
Лісі", особливому дитбудинку, де мешкає дуже мало вихованців, і всі вони
-- незвичайні. Там хлопчик знайомиться з 14-річною Сильвією, яка марить
театром. Разом з вихованцями «Дубового Лісу» вони ставлять спектакль за п'єсою,
яку пише Міхал. Діти впевнені, що їхню гру побачить багато людей, і Театр
Невидимих Дітей прославиться. Проте надворі 1981 рік. І от у день
довгоочікуваної прем'єри діти довідуються, що в країні саме запровадили
військовий стан…
Немає коментарів:
Дописати коментар