Цікава й багатогранна особистість, поет-пісняр,
заслужений журналіст України, лауреат літературної премії ім. Лесі Українки за
збірку «Чи Україні ти син?»... Все це – Василь Федорович Василашко, який
прийшов на зустріч з читачами центральної бібліотеки для дітей, шестикласниками
БЗШ №11, в рамках національного проекту «Україна читає дітям».
Автор презентував свої поетичні збірки «Течія доріг» (1981), «Ясенець» (1988), «Усміхнись веселкою з грози»(1999), «Чи Україні ти син?» (1994, 2004), публіцистичне есе «Україні – українську!» (2002), «Через терни – до України» (2006), казку «Казка-байка: чесний лис» (2006), «Відроджуймось — не перероджуймось» (2007).
Юні користувачі з задоволенням завітали до «квітучого саду поезії» Василя Василашка. Вірші поета про кожного з нас, рідний край, Україну, її солов’їну мову. Про найцінніше і найдорожче – бабусину казку і мамину ласку, пригоди в царстві природи. Навіть про перші проліски кохання.
На згадку про зустріч читачі сфотографувалися з поетом, а автор подарував бібліотеці свою збірку з побажанням:
«… щоб мрійне щастя кожному з вас усміхалося навіть з грози!».
Василь Василашко – справжній письменник, увесь у своїх
творах, його біографія – це біографія часу, а історія часу – це його життя. Він
пише про те, що добре знає, що пережив, про що мріє.
Автор презентував свої поетичні збірки «Течія доріг» (1981), «Ясенець» (1988), «Усміхнись веселкою з грози»(1999), «Чи Україні ти син?» (1994, 2004), публіцистичне есе «Україні – українську!» (2002), «Через терни – до України» (2006), казку «Казка-байка: чесний лис» (2006), «Відроджуймось — не перероджуймось» (2007).
Юні користувачі з задоволенням завітали до «квітучого саду поезії» Василя Василашка. Вірші поета про кожного з нас, рідний край, Україну, її солов’їну мову. Про найцінніше і найдорожче – бабусину казку і мамину ласку, пригоди в царстві природи. Навіть про перші проліски кохання.
На згадку про зустріч читачі сфотографувалися з поетом, а автор подарував бібліотеці свою збірку з побажанням:
«… щоб мрійне щастя кожному з вас усміхалося навіть з грози!».
Немає коментарів:
Дописати коментар