Ювілярка травня

 31 травня - 70 років від дня народження  
Світлани Алексієвич (1948), 
білоруської письменниці та публіциста

 Твори білоруської письменниці українського походження перекладені 20 мовами, її книги видаються у 19 країнах світу.

 

      На рахунку письменниці більше 20 престижних премій і нагород, серед них: Лейпцизька книжкова премія за внесок у європейське взаєморозуміння (1998), премія Гердера (1999), премія Ремарка (2001), Національна премія критики (США, 2006), Літературна премія Центральної Європи «Ангелус» (2011) за книжку «У війни не жіноче обличчя», Премія Медічі за есеїстику (2013, Франція) за книжку «Час секонд-хенд» і, нарешті, Нобелівська премія з літератури (2015) — «за її багатоголосну творчість — пам’ятник стражданню і мужності в наш час».

       Німецьке видання «Німецька Хвиля» назвало Світлану Алексієвич «блискучою майстеркою художньо-документальної прози».

Алексієвич С. У війни не жіноче обличчя / Світлана Алексієвич. – Х. : Vivat, 2016. - 400 c.

Першу свою книжку "У війни не жіноче обличчя" Світлана Алексієвич написала 1983 року. Вона зроблена у фірмовому стилі авторки, якому та не зраджувала все своє подальше життя: магнітофонні записи інтерв’ю багатьох жінок-учасниць Другої світової війни були відредаговані та доповнені авторським коментарем, який пояснював читачу мораль цих історій.

Книга-сповідь, документ людської пам’яті, запис історій жінок, яким війна дала в руки зброю для захисту рідної землі від фашизму. Це дослідження духовного світу жінок, що виживали в нелюдських умовах війни.

Алексієвич С. Останні свідки. Соло для дитячого голосу / Світлана Алексієвич. – К. : Дух і літера, 2018. – 368 с.

Друга книга художньо-документального циклу «Голоси Утопії». Спогади про Другу світову війну на теренах СРСР тих, кому під час війни було 6-12 років — найменш заангажованих і водночас найвразливіших її свідків. Війна очима дітей виявилася ще страшнішою, ніж та, яку закарбував жіночий погляд у книжці «У війни не жіноче обличчя». «Останні свідки» — це подвиг дитячої пам’яті.

Алексієвич С. Цинкові хлопчики: роман  / Світлана Алексієвич. – Х. : Vivat, 2016. – 368 с.

Для написання "Цинкових хлопчиків" авторка особисто відвідала Афганістан, зустрічалася з колишніми учасниками бойових дій та з матерями загиблих солдатів. Після виходу книги 1989 на письменницю обрушилася чергова хвиля критики, її навіть звинуватили у "наклепі" та притягнули до суду, який втім було припинено.

"Цинкові хлопчики" – це історія афганської війни, що показує її непотрібною та несправедливою, історія останніх років радянської влади, остаточно підірваної цією війною. Книга проникнута горем та болем матерів "цинкових хлопчиків", зрозуміло їхнє бажання знати правду про те, як і за що воювали і гинули в Афгані їхні сини. Але, дізнавшись цю правду, багато з них жахнулися і відмовилися від неї.

Алексієвич С. Чорнобильська молитва: хроніка майбутнього / Світлана Алексієвич. – К. : Комора, 2016. – 288 с.

Художньо-документальний роман говорить голосами «маленьких людей» про катастрофу, що зруйнувала мільйони життів, перевернула світогляд цілого покоління, а заразом відхилила залізну завісу й підважила непорушну, здавалося, конструкцію радянської держави.

Роман створено на основі розлогих інтерв'ю з очевидцями та потерпілими від Чорнобильської трагедії: ліквідаторами та їхніми близькими, вимушеними переселенцями з уражених радіацією регіонів та самоселами «зони», посадовцями, від рішень яких залежали долі десятків тисяч людей, та дітьми, котрі знали, що народилися вже приреченими.

Алексієвич С. Час second-hand: кінець червоної людини / Світлана Алексієвич.– К.: Дух і Літера, 2014. – 452 c.

Книга стала останньою в циклі з п’яти праць Світлани Алексієвич під загальною назвою «Червона людина. Голоси Утопії».

У передмові авторка розповідає: «За сімдесят з гаком років у лабораторії марксизму-ленінизму створили окремий людський тип – «homo soveticus». Хтось вважає, що це трагічний персонаж, а хтось називає його «совком». Мені здається, я знаю цю людину, вона добре мені знайома, я з нею поруч, пліч-о-пліч, прожила чимало років. Вона – це я. Це мої знайомі, друзі, батьки».

День краєзнавства «Пам’ятники видатним особистостям у Білій Церкві»

Біла Церква має значну кількість пам’ятників та визначних місць, що відображають її історію: як окремих подій та епох, які пережило місто, так і персоналій, безпосередньо пов’язаних з ним.

Видатним особистостям Білої Церкви працівники центральної бібліотеки для дітей присвятили 
День краєзнавства, який відбувся 29 травня.

Увазі користувачів була запропонована відеомандрівка 
«Біла Церква – Forever!». Протягом дня читачі різних вікових категорій, переглядаючи цей відеосюжет, подорожували тихими й привітними вуличками та широкими проспектами улюбленого міста, алеями та стежками дендрологічного парку «Олександрія», ближче знайомилися з багатою та витонченою архітектурою храмів і церков, видатними пам’ятками історії, архітектури та мистецтва.

В читальній залі експонувалася книжкова виставка-інсталяція «Я до тебе, мій краю, моя Біла Церкво, незрадливу любов крізь життя пронесу», біля якої працівники книгозбірні провели огляд літератури «Відкрий для себе рідне місто». Презентовані видання ознайомили дітей та підлітків з книгами, що висвітлюють історичний шлях Білої Церкви, етнографію, природу, екологічні проблеми. Також за допомогою представлених на виставці книг читачі дізналися про розвиток економіки і культури міста, суспільно-політичне життя, нові книги письменників-краян, історичні пам’ятки, видатні постаті Білої Церкви.

Зацікавила відвідувачів і презентація фотовиставки «Увічнені у камені». Діти дізналися багато цікавої інформації про пам’ятники Білої Церкви: Ярославу Мудрому, засновнику городища-фортеці Юр’їв; Олександрі Браницькій, засновниці дендропарку «Олександрія», Грецькому воїну (Гладіатору); українському гетьману Богдану Хмельницькому; гренадерам 2-го Київського козачого полку, сформованого у Білій Церкві, який брав активну участь у війні 1812 року; великому Кобзарю – Тарасу Шевченку, що неодноразово відвідував Білу Церкву; пам’ятну стелу повстанцям під проводом Криштофа Косинського тощо.

                      

Читачі мали можливість взяти участь у віртуальній краєзнавчій вікторині «Наш край легендами та славою повитий», грі-пазлі «Місто чудове, місто старовинне».

  
Сподіваємося, що всі запропоновані заходи в рамках Дня краєзнавства допоможуть юним білоцерківцям краще пізнати рідний край та його історію.

Читальна зала open-air – 2018 відкрилася

25 травня центральна бібліотека для дітей взяла участь 
у святкуванні Дня останнього дзвоника для дітей мікрорайону Леваневського, де відбулася презентація 
«Літньої читальної зали під відкритим небом».

Працівники бібліотеки створили яскравий, веселий, ігровий книжково-пізнавальний бібліотечний майданчик 
«Майстерня дружби та позитивного настрою», запропонувавши дітям та батькам мандрівку сторінками дитячих книг та журналів у світ цікавого, кумедного і веселого.

Бібліотекарі запросили всіх бажаючих взяти участь у веселих іграх і конкурсах, ознайомили тих, хто завітав до 
«Бібліотеки під відкритим небом» з новими книгами, що надійшли до книгозбірні, розповіли про послуги, які безкоштовно можна отримати у бібліотеці.

В затінку зеленого листя малеча із задоволенням взяла участь у бібліо-пікніку «Веселися, грай і книжечки читай», літературних вікторинах «Кошик бібліотечних запитайликів», «З якої я казки», «Торбинка загублених речей книжкових героїв». Діти залюбки розгадували загадки, пригадували прислів’я, складали пазли й літературні канапки. Всі гарно повеселилися та отримали позитивні враження від дитячого експрес-театру, 
зокрема інсценівки казки «Ріпка».

Коротка зупинка у «Бібліотеці open-air» дозволила маленьким білоцерківцям не тільки стати користувачами бібліотеки, але й з користю та комфортом провести час, відпочити, поспілкуватися. Можливо, для когось така приємна зустріч стала початком великої дружби з дитячою бібліотекою.

  

Всі, хто завітав у літню читальну залу, залишили гарні відгуки про цю форму роботи бібліотеки. Бібліотекарі тим часом закликали мешканців і гостей міста ніколи не бути байдужими до читання.

Ювіляр травня

 27 травня - 105 років від дня народження 

Валентина Костянтиновича Лагоди (1913-1991), українського поета, гумориста, перекладача

  

Валентин Костянтинович Лагода (справжнє прізвище Лагодзинський) народився 27 травня 1913 р. в с. Степанці на Черкащині в сім’ї службовця. Здобувши середню освіту (закінчив сільську школу, Корсунський педагогічний технікум), з 1930 року працював у Донецьку кореспондентом газети «Молодий робітник», редактором радіомовлення, одночасно навчаючись на літературному факультеті Дніпропетровського університету.

 

Свої перші вірші надрукував 1930 (31 р. – за різними даними) року. Коли почалася Друга світова війна, служив на Південному, Закавказькому, Північно-Кавказькому та 1-му Українському фронтах. Військову службу поєднував із літературною діяльністю: писав вірші, заклики і звернення, саркастичні епіграми, які друкувалися у фронтових газетах і листівках.

Повернувшись з армії, у 1953 році видав першу книгу поезій «Квітень». А в же у 1954 році вийшла збірка віршів 
«За нашими Карпатами».

Паралельно працював над текстами для пісень на музику композиторів Г. Верьовки, А. Філіпенка, В. Вірменича та інших. Ним було написано близько чотирьох десятків пісень. Одна з найвідоміших – «Побажання на прощання» у виконанні славетного хору імені Григорія Верьовки.

За порадою відомого українського поета Дмитра Білоуса звернувся до написання сатирично-гумористичних творів.

У 1955 році побачила світ перша збірка гумору і сатири «Що посієш, те й пожнеш». За нею вийшли збірки: «Мокрим рядном» (1958), «Натхнення» (1960), «Хоч круть, хоч верть» (1962), «Бурхливий плин» (1963), «Хай буде гаразд»,«Деруни й розтягаї» (1966), «Віддамо належне» (1967), «Гаряча завивка»(1968), «Сатана у целофані» (1971), «Цвіт і тля» (1973), «Спасибі за увагу» (1976), «Вимушена посадка» (1983), «Гумор, сатира, лірика» (1983) та ін. Вони були написані у різних літературних формах: памфлети, фейлетони, гуморески, байки, жарти, пародії, епіграми, казки-небилиці.

 

Гуморески Валентина Лагоди

 

http://gumoreski.in.ua/autors/lagoda-valentin/