вівторок, 10 квітня 2018 р.

Ювіляр квітня

10 квітня - 85 років від дня народження
Віктора Близнеця (1933-1981),

українського письменника

Ім'я Віктора Близнеця - одне з найяскравіших у сузір'ї українських прозаїків, які писали для дітей. В житті він не мирився з неправдою, не сприймав і сірості в літературі, яка була для нього великою справою.

Змалку малий Вітько тягнувся до книжки, до знань. Та лиш хлопець пішов до школи, як почалася війна, довелось пережити голод, страх, знущання. У селі виникла підпільна організація (про неї, і про захмарене війною небо письменник розповість уже з часом — у своїй першій повісті «Паруси над степом»). І тільки-но закінчилося воєнне лихоліття, хлопець знову поновив навчання. Школа тоді була без книжок, зошитів, олівців. Пам’ятає, як його мама, сільська вчителька, фарбувала крохмалем газету та по пам’яті відтворювала сторінку букваря, бо в цілому селі не збереглося жодного. А ввечері ця газета знову фарбувалась, і писалися на ній літери, склади.

Вчився Віктор старанно, багато читав і потай пописував вірші. Був дуже здібним та допитливим учнем, школу закінчив із золотою медаллю.

У 1952 році вступив на факультет журналістики Київського університету. У цей час майбутнього письменника поглинула робота в архівах, він захоплювався історією та побутом народу, переказами, легендами, приказками. Після закінчення університету Віктор працював у редакціях республіканських газет, журналів "Малятко", "Піонерія", був на творчій роботі.

У 70-ті роки зосереджується на літературній творчості.

У перших творах письменника "Ойойкове гніздо"(1963), "Паруси над степом"(1965), "Землянка"(1966) відбилися враження воєнної пори, коли земля була окупована фашистами.

Тема дитинства, обпаленого війною, знайшла розвиток і в повістях "Мовчун" (1971), "Старий дзвоник" (1976), "В ту холодну зиму, або Птиця помсти Сімург" (1979).

Цікавила Віктора Близнеця й історична тематика, яка крім повісті "Древляни" (1968) знайшла місце і в повістях "Партизанська гармата" (1978), "Вибух" (1979) та в єдиному романі "Підземні барикади" (1977).

У доробку Віктора Семеновича є й твори для дітей, написані за сучасними матеріалами. Особливу популярність здобула повість "Звук павутинки" (1969), перекладена кількома мовами. Туга прощання з дитинством переплітається тут з інтонацією казки, поезією природи, зачарованістю всім живим, що оточує нас.

Фантастично-казковий елемент присутній і в інших творах письменника - повістях "Женя і Синько" (1974) та "Земля світлячків" (1979).

Незадовго до своєї смерті В.Близнець переклав сучасною українською мовою літопис "Повість минулих літ". У видавництві "Веселка" вона ийшла з чудовими гравюрами художника Г.Якутовича.

1988 року письменникові Близнецю Віктору Семеновичу, посмертно, було присвоєно звання лауреата літературної премії імені Лесі Українки, а 2003 року Міжнародним освітнім фондом імені Ярослава Мудрого започатковано Літературну премію "Звук павутинки" імені Віктора Близнеця.