Ювіляр січня

 1 січня - 105 років від дня народження 

Юрія Оліферовича Збанацького (1914-1994), 

українського прозаїка, драматурга

Юрій Збанацький народився 1 січня 1914 р. у с. Борсуків Остерського району на Чернігівщині в селянській родині.

Ріс Юрко здібним і цікавим хлопчиком, вирізнявся великою спостережливістю, надзвичайною пам'яттю та кмітливістю. 
З дитинства полюбив пресу. Запам'ятався йому той день, коли листоноша приніс до хати газету, на якій було написано: «Збанацькому Юрку». Це батько виконав обіцянку: передплатив для сина газету. Скільки-то було радості! 
До хати часто сходилися сусіди, щоб послухати, про що читає малий Юрко.

Початкову школу закінчив у рідному селі, семирічну  — 
у місті Остер. Навчався в Чернігівському педагогічному технікумі, згодом  у Ніжинському педагогічному інституті, який закінчив у 1937 році. 
По закінченні інституту працював учителем, директором неповної середньої школи, завідувачем районного відділу освіти.

Юрій Збанацький учасник Другої світової війни з 1941 по 1945 роки. У 1944–1945 роках перебував на військовій службі в Українському штабі партизанського руху (УШПР).

Після війни викладав літературу в Київському педагогічному інституті імені Горького, згодом очолив філологічний факультет цього інституту. Потім перейшов на творчу роботу.

Писати Збанацький розпочав ще до війни і спершу заявив про себе творами для юних читачів. Повість «Таємниця Соколиного бору» (1949) по праву ввійшла до скарбниці літератури для дітей та юнацтва.

Друкувався з 1944 р. Його повісті 
«Між добрими людьми», «Морська чайка», «Курячий бог», роман «Сеспель» екранізовано на Київській кіностудії 
ім. О. П. Довженка.

 Багато його творів відзначено державними преміями. 
За романи «Кують зозулі» (1975), повісті «Курилові острови» (1963), «Героподвія» (1966) удостоєний премії
 ім. Лесі Українки (1975). 

 

За роман «Хвилі» (1967) відзначений Державною премією України
 ім. Т. Шевченка (1970).

Багато творів присвятив школі і дітям: повісті «Літо в Соколиному» (1953), «Лісова красуня» (1955), «Привітайте мене, друзі!» (1956), «Школярі» (1983), «Пригоди Івана Коструба» (1984), роман «Малиновий дзвін» (1958).