Ювіляр січня

 14 січня - 95 років від дня народження 
Андрія Пилиповича М’ястківського 
(1924-2003), українського поета, прозаїка, перекладача, лауреата премії 
імені Володимира Сосюри.

Андрій Пилипович М'ястківський народився 14 січня 1924 року в сім'ї селянина-чоботаря. Грамоті навчався  при світлі каганця.

Рідна Вінниччина щедро напувала майбутнього поета зі своїх джерел, і його очі  жадібно вбирали в себе земну красу, щоби згодом віддати її людям у задушевному слові.

Писати вірші почав 1938 року.

Своєю письменницькою діяльністю Андрій М’ястківський завдячує Миколі Руденкові, який знайшов його на Вінниччині, взяв його писані від руки вірші, привіз їх до Києва, сам власноруч передрукував на своїй друкарській машинці і відніс до видавництва. У 1955 році з’явилася перша книжка поета «Над Бугом-рікою».

Андрій М'ястківський — відомий автор блискучих новел, талановитих романів, чудових віршів. Писав для дітей і дорослих.

Весь його творчий доробок втілився у понад сорок книжок поезії та прози: романи й повісті, оповідання, новели, переклади з молдавської, білоруської та румунської мов  і, звичайно ж, поетичні збірки: «Від землі» (1957), «Там, серед поля» (1958), «Обрії» (1959), «Тятива» (1963), «Літо вповні» (1969), «Переселення зірниць» (1972), «Таємниця вогню» (1976), «Руки над колосками» (1977), «Пізня райдуга» (1984), «Вечір дихає весною», «Зайченятко в ямку впало», «Зайчик місяця надгриз», «Котики — воркотики», «Паличка-стукалочка», «Сама в хаті», «Як весну я пам’ятаю» та інші поезії.

Чудовим подарунком маленьким читачам стали його поетичні та прозові книжки: «Киця прокидається», «Яблука для мами», «Кличемо горличку», «Ходімо по райдузі», «Острів зеленого селезня», «Куди пішов дощик», «Через вогонь», «Фет Фрумос і Котигорошка» та багато інших.

 На слова Андрія М’ястківського написані пісні: 

 «Кіннота» (муз. А.Гребенюка), 

 «Ми всі діти українські» (муз. М.Бурмаки), 

 «На калині мене мати колихала» (муз. В.Верменича),

«Одинокий риболов» (муз. Б.Весоловського) , 

«Підкручу я чорнії вуса» (муз. В.Верменича). 

Ми всі діти українські (муз. М.Бурмаки) – М.Бурмака

https://www.youtube.com/watch?v=JMhi1rJChX0

Любов до пісні, до людини, до землі позначається на всьому, що виходить з-під пера поета. 

Прочитайте його вірші, й ви пройметеся красою навколишнього світу, зрозумієте мову трав і дерев, збагнете життя лісу й саду і ще більше пристанете серцем до всього живого й сущого.