Ювіляр вересня

29  вересня - 175 років від дня народження  

Івана Карпенка – Карого (1845 –1907),  

українського письменника, одного з фундаторів українського професійного театру.

 Його талант був багатогранний і вражав розмаїттям: драматург, актор, режисер, громадський діяч.

Іван Карпенко-Карий народився 29 вересня 1845 року в селі Арсенівка. Справжнє прізвище драматурга Іван Карпович Тобілевич. У свій псевдонім Іван об'єднав ім'я свого батька й улюбленого персонажа, Гната Карого з «Назара Стодолі» Тараса Шевченка.

Карпенко-Карий походив зі знатного, однак збіднілого, роду. Дитячі роки Іван Тобілевич провів у рідному селі, зростав допитливим та вразливим хлопчиною. Навчався у Бобринецькій повітовій школі, користувався повагою не лише серед учнів, а й учителів.

Освіту, до якої так тягнувся хлопець, довелося через матеріальну скруту обмежити чотирикласним училищем, і з чотирнадцяти років заробляти на прожиття. Майже два десятиліття забрала в Івана Тобілевича служба в різних канцеляріях — від писарчука до секретаря міського поліцейського управління.

В 1864 році, переїхав до Єлисаветграда, де брав участь у роботі аматорського театру Арсенія Тарковського та писав рецензії, відгуки і статті в пресі.

До першого етапу літературної творчості Тобілевича належить оповідання «Новобранець» (опубліковане1889р. під псевдонімом Гнат Карий). У ньому йдеться про тяжку долю селянської родини, яка з величезними зусиллями вибивається із злиднів і, здається, могла б уже зрештою досягнути якогось добробуту, коли б не втручання державної машини.

У 1886-1887 рр. опублікував п’єси «Бондарівна», «Розумний і дурень», «Наймичка», «Безталанна», «Мартин Боруля».

1886 року в Херсоні вийшов перший «Збірник драматичних творів» Івана Карпенка-Карого.

У 1899 році написав історичну трагедію «Сава Чалий», присвячену подіям гайдамаччини 18 століття.

У 1900 – 1904 роках створив власну трупу, написав п’єси «Хазяїн», «Суєта», «Житейське море».

Створені ним сатиричні комедії, реалістично-побутові драми, п’єси на історичну тематику становлять цілу епоху в історії української класичної драматургії.