Ювіляр вересня

21 вересня – 150 років від дня народження 

Герберта Джорджа Уеллса,  

класика наукової фантастики

        Герберт Джордж Уеллс – англійський письменник, автор соціально-фантастичних та побутових романів, оповідань, наукових робіт з літературознавства, історії, біології. Його вважали другим Жулем Верном, науковим фантастом номер один епохи Ейнштейна. Багато сміливих його пророкувань здійснюються, деякі спростовуються, але незмінним залишається інтерес до його творчості – одночасно наукової, філософської та фантастичної.

Освіту отримав у класичній школі Мідхерст і в Кінгз-коледжі Лондонського університету. Закінчивши школу, працював у магазині, аптеці, проте така доля його не вабила, ним володіла жага знань і прагнення до науки. Успішно склавши іспити, він отримує посаду помічника вчителя, а згодом стає студентом-стипендіатом імперіал-коледжу Лондонського університету.

Під час тривалої перерви у навчанні (через хворобу), Уеллс прилучився до великої літератури і відкрив для себе Кітса, Шеллі, Гейне, Платона, Спенсера, праці утопістів. Він і сам починає писати. До 1893 року відносяться його перші публікації як есеїста і новеліста в популярних газетах і журналах: «Pall Mall Gazette», «Pall Mall Budget». Це дозволяє йому розлучитися з викладацькою діяльністю і стати журналістом не обтяженим будь-якою службою. До того ж він отримує замовлення на серію повістей і новел з науковим нахилом.

Популярність приходить до нього вже після опублікування його першого роману «Машина часу» в 1895 році. Потім з’явилися «Острів доктора Моро» (1896), «Людина-невидимка» (1897), та найбільш відома його робота «Війна світів» (1898). Ці романи забезпечили письменникові славу найзначнішого експериментатора в жанрі наукової фантастики і показали його здатність зробити правдоподібною найзухвалішу вигадку.

 

Протягом творчого життя Уеллс написав близько 40 романів і багато оповідань, більше десятка полемічних творів на філософські теми, близько 30 томів з політичними і соціальними прогнозами, 3 книги для дітей і автобіографію.

Йому пощастило бути в своїй країні сучасником Шоу й Уайльда, Стівенсона і Конрада, Харді і Форстера, Честертона і Кіплінга, Керролла і Моема… Їх голосні імена сяють яскравими зірками не тільки англійської, а й усієї світової літератури.

Пощастило йому і не загубитися поміж тих авторитетних імен, не лишитись одним із численних другорядних письменників.

        Авторитетні літературознавці з різних країн світу давно вже, власне, ще за життя письменника, канонізували його в ранг класика фантастики, родоначальника її новітнього напряму, який не старіє і сьогодні.