Ювіляр листопада

 

 24 листопада - 195 років від дня народження

 Карла Коллоді (1826—1890),   

італійського письменника-казкаря

     Карло Коллоді народився 1826 року у Флоренції, у сімействі кухаря Лоренціні. На літо хлопчика відвозили у містечко Коллоді, на батьківщину матері. Пам'ять про нього виявилася настільки міцною, що юний Карло, зайнявшись журналістикою, зробив ім'я містечка свого дитинства псевдонімом, з яким і ввійшов у літературу – Карло Коллоді.

Письменник видавав сатиричні журнали «Ліхтар» і «Перестрілка», писав нариси, оповідання, гуморески, посміюючись над італійським суспільством тієї пори.

За запитом редактора флорентійської «Газети для дітей» Карло написав  незвичайну казку-пригоду за одну ніч! Її головним героєм став дерев'яний чоловічок-маріонетка, який раз у раз потрапляв у прикрі ситуації через нестерпний характер.

Коллоді назвав його Піноккіо, від слова «піно» – «сосна», що на тосканській говірці означає «сосновий горішок». 7 липня 1881 року (140 років тому)  з'явилася перша історія з життя Піноккіо. Повість друкували з продовженням, успіх був приголомшливим. Пару разів Коллоді намагався поставити крапку, але читачі – маленькі й дорослі – завалили редакцію листами, вимагаючи нових пригод героя. І Карло знову брався за перо. Майже за два роки було надруковано тридцять шість глав дивної казки.

Флорентійський видавець Феліче Паджи зібрав усі глави й у 1883 році випустив книжку «Пригоди Піноккіо, історія маріонетки». Казка надихнула кращих художників Італії. Перший малюнок дерев'яного хлопчиська зробив інженер із Флоренції Енріко Мацанті, який  відкрив вражаючу художню галерею Піноккіо і його друзів.

Книгу перекладено 87 мовами, їй склали 27 продовжень, її 400 разів втілювали на сцені й на екрані. Перший півгодинний фільм про пригоди «соснового горішка» в 1912 році зняв італієць Джуліо Антомаро. Роль Піноккіо виконував відомий клоун. Перша повнометражна мультиплікація про дерев'яного пустунчика з'явилася в 1935 році. Її створив режисер Пауль Вердіні,  в 1940 році вийшов мультфільм Волта Диснея.

В 1951 році у тодішнього мера містечка Коллоді професора Роландо Анцелотті виникла ідея створити пам'ятник популярному героєві на його батьківщині. Він оголосив конкурс, у якому брали участь 84 скульптора. Перемогу поділили Еміліо Греко з композицією «Піноккіо і Мальвіна» та  Вентуріно Вентурі, що створив «пьяццетту» – площу, оточену стіною із зображеннями персонажів казки з кольорової мозаїки. У 1956 році тут виріс бронзовий п'ятиметровий пам'ятник Піноккіо із сюжетами про його незвичайні пригоди. «Безсмертному Піноккіо – вдячні читачі у віці від чотирьох до сімдесятьох років» – викарбовано на п'єдесталі.

 

В Італії існує цілий парк, присвячений героям книжки: гостей парку зустрічають фігурки довгов'язого хлопчиська з тонкими руками й ногами, з довгим-предовгим носом.

          Один з найулюбленіших письменників Італії пішов з життя в 1890 році.