Олекси Стороженка (1806–1874),
українського письменника
Олекса Петрович Стороженко народився 24 листопада 1806 р. в с. Лисогори на Чернігівщині в родині дрібного поміщика, що належала до старовинного козацького роду. Дитячі роки письменника минули в містечку Великі Будища на Полтавщині, де він одержав домашню освіту. Згодом навчався у «благородному пансіоні» при Слобідсько-Українській губернській гімназії в м. Харкові.
Впродовж майже тридцяти років, Олекса Стороженко перебував на військовій службі. Здебільшого служив в Україні, нерідко переїжджав з однієї місцевості в іншу, завдяки чому добре вивчив життя і побут селян в різних регіонах, зустрічався з колишніми січовиками, почув легенди та перекази про Запорозьку Січ. Цей життєвий матеріал ліг в основу багатьох творів письменника.
В літературу Олекса Стороженко ввійшов романом «Братья близнецы» (1857) та низкою оповідань, в основу яких покладено українські народні повір'я. Творча спадщина письменника в жанрі оповідання відображує побут та звичаї українського селянства, героїчні сторінки козацької вольниці, пов'язані з останнім періодом існування Запорозької Січі, з народно-визвольним рухом Коліївщина, з образами колишніх січовиків.
Твори, надруковані в журналі «Основа» в 1861-1863 роках, були об'єднані та опубліковані в збірці «Українські оповідання».
У 1970 році надруковані перші розділи повісті О. Стороженка «Марко Проклятий», написаної на основі українських фольклорних джерел, а саме — легенд про вічного страдника-мандрівника Марка, якого за гріхи не приймає земля. Долю Марка письменник накладає на яскраві епізоди визвольної боротьби народу, в якій страдник спокутує свій гріх. Повість лишилася незакінченою, згодом невідомий автор дописав останні розділи відповідно до плану автора.
Останні роки життя письменник провів на хуторі поблизу м. Бреста (Білорусь), де й помер 18 листопада 1874 року.
Немає коментарів:
Дописати коментар