«Будьмо толерантні!»

Проблема толерантного  ставлення людини до свого оточення дуже актуальна в наш час. Принципово важливим є усвідомлення необхідності навчитися жити у світовій спільноті, керуючись принципами толерантності.

16 листопада 1995 року  держави – члени ООН з питань освіти, науки і культури прийняли Декларацію принципів толерантності. З того часу відзначається і Міжнародний день толерантності.

Цього дня працівники  центральної бібліотеки для дітей запросили своїх відвідувачів на  годину взаємних порад  «Поділися теплом свого серця із кожним».

 Бібліотекар Лариса Олійник провела відверту розмову з четвертокласниками БЗШ №11 біля книжкової виставки-заклика «Будьмо толерантні!». Вона пояснила читачам що таке толерантність, розказала про її складові, на прикладах реального життя спрямувала читачів на розуміння необхідності поважати інших, навіть якщо ці інші, що живуть поряд, відрізняються звичками, мовою, традиціями, поглядами.

  Діалог бібліотекаря і читачів базувався на життєвих ситуаціях, діти бурно обговорювали кожну з них.

 Засвоїти простий закон толерантності: «стався до інших так, як ти хочеш, щоб ставилися до тебе», читачі змогли під час читання «Легенди про любов», оповідання В. Сухомлинського «Розділена радість» та казки Г. Х. Андерсена «Гидке каченя». Літературні  сюжети навчили малюків радіти разом та співчувати скривдженим. Адже не секрет, що діти можуть бути жорстокими до своїх однолітків. Голосне читання казки допомогло їм зрозуміти, як боляче, коли тебе ображають. Після читання бібліотекар провела міні-обговорення побаченого і почутого й акцентувала увагу дітей саме на цих питаннях.

 Учасники заходу взяли участь у вправах на виховання толерантності «Оплески», «На якого казкового героя я схожий», «Це здорово!», «П’ять добрих слів», «Мені приємно тобі сказати, що…»;  разом створили поему «Ода толерантності»; виростили «Дерево толерантності», де на листочках-долоньках написали, як вони розуміють принципи толерантності; та склали

 «Рецепт толерантності» - 

«Взяти велику чашу милосердя, покласти до неї жменьку гуманізму, пригоршню терпіння, жмуток чуйності, ложку довіри. Приправити все це умінням володіти собою і не осуджувати. Присипати умінням слухати, щедро полити доброзичливістю. Подавати, прикрасивши почуттям гумору. Вживати щоденно в необмеженій кількості».