Ювіляр листопада

18 листопада - 95 років від дня народження Дмитра Олексійовича Міщенка (1921), українського письменника.

 Міщенко Дмитро Олексійович відомий український письменник, кандидат філологічних наук, лауреат Національної премії України імені Тараса Григоровича Шевченка, автор численних творів – від збірок оповідань до романної трилогії.

 

Малий Дмитрик залишився без батька в два роки. П’ятеро дітей з мамою – хто в житті мав, як нині кажуть, таку «стартову позицію»? З гірким щемом, уже з відстані років, напише про цей час прозаїк у повісті «Хліб наш насущний», що вийде в 1991 році та буде номінована на Шевченківську премію.

Після закінчення Київського університету, аспірантури та захисту кандидатської дисертації Дмитро Міщенко близько 20 років працював у видавництвах ”Дніпро“ та “Радянський письменник“, а  з 1973 року на творчій роботі.

Перші друковані твори письменника побачили світ у 1949 р., а перша збірка оповідань «Сини моря» — у 1955-му.

Якийсь час Дмитро Олексійович працює в жанрі оповідання (збірки «Весняна повінь», «Батьківська лінія», «Доля поета», «Очі дівочі», «Шибеники»). Лише згодом у його доробку з'являються ширші полотна — повісті «Ніна Сагайдак», «У морі затишку немає», «Особисто відповідальний», «Віра, надія, любов», «Друге заміжжя».

Письменник створив цілу бібліотеку – 6 збірок оповідань, 12 романів, 12 повістей, які не раз перевидавалися.

Поважне місце у творчому доробку Д. Міщенка посідають твори воєнної тематики.

У 1983–1987 рр. виходить у світ його знакова трилогія — романи «Синьоока Тивер», «Лихі літа ойкумени», «Розплата», у 1990-му — «Полювання на жар-птицю», у 1993-му — «Бунтівний князь», у 1997-му — «Згубні вітри над оазою», «Не полишу тебе самотньою». В журналах «Криниця», «Київ», «Дніпро», «Вітчизна» друкуються повісті «Sic volo ceasar», «Відлуння Лисої гори», історичні повісті «Останній подвиг невольника», «Дике поле», роман «І станеш ти шукать її сліди».

Окремі твори письменника перекладено російською, болгарською, словацькою та англійською мовами.