Ювіляр травня

 20 травня – 220 років від дня народження  
Оноре де Бальзака (1799-1850), 
французького прозаїка

Оноре де Бальзак народився в Турі в родині селянина. Батько готував сина до кар’єри адвоката. В 1807-1813 роках Бальзак вчився в Вандомському коллежі. У 14 років він захворів, і батьки забрали його з колежу додому. П'ять років Бальзак тяжко хворів, вважалося, що надії на одужання немає, але, після переїзду родини до Парижа у 1816 році, видужав.

З 1816 до 1819 року Бальзак продовжив навчання в Паризькій школі права, одночасно працював у нотаріуса переписувачем.

Але Оноре марив кар'єрою письменника, таємно відвідуючи лекції з історії літератури в Сорбонні.

Він став знаменитим навесні 1829 року, коли вийшов друком його історичний роман «Шуани, або Бретань в 1799 році» про контрреволюційне повстання на півночі Франції.

У наступні 20 років він представив величезну колекцію романів і новел під назвою «Людська комедія». Ця велика робота відтворювала французьке суспільство свого часу, докладно описуючи деталі більш ніж 2000 фігур з кожного класу та професії.

Головними романами Бальзака є «Людська комедія», «Луї Ламбер» (1832), «Євгенія Гранде» (1833), “У пошуках абсолюту”(1834), «Батько Горіо» (1835), «Втрачені ілюзії» (1837), «Цезар Бірото» (1837 ), «Кузина Бетте» (1847 ) і «Кузен Понс» (1847).

Бальзак писав по 15-16 годин на добу і щорічно публікував від трьох до шести книжок. Перевтома від колосальної роботи, проблеми в особистому житті і перші ознаки важкої хвороби затьмарили останні роки життя письменника.

За п’ять місяців до своєї смерті він одружився з Евеліною Ганською, чию згоду на шлюб Бальзаку довелося очікувати довгі роки. Похований письменник у Парижі на кладовищі Пер-Лашез.

Внесок Оноре де Бальзака є вагомим не лише для французької, а й для світової літературної спадщини. Письменника називають одним із основоположників жанру реалізму в європейській літературі.