«Лісова пісня» (1911) — віршована п'єса в трьох діях. Леся Українка написала цей твір всього лише за три тижні у місті Кутаїсі на Кавказі. Вона тяжко сумувала за Батьківщиною, крім того, знову загострилася її хвороба. У листі до матері поетеса зазначала, що «Лісова пісня» з’явилася в результаті спогаду про дитинство, проведене на Волині, коли її навіки зачарував образ лісової русалки: «Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними».
Твір є одним з перших прообразів фентезі в українській літературі. Він переносить нас у напівреальний, фантастичний світ народних легенд. Історія кохання Лукаша і Мавки належить до вічних сюжетів світової літератури.
«Це був ліс сповнений чарів. Дрімають польові русалки, танцює спокусник-перелесник. Там, у серці лісу, у сухій вербі прокинулася навесні прекрасна Мавка і почула спів сопілки. То вигравав людський хлопець Лукаш... Прекрасна мелодія торкнулася того, що колись було Мавчиною душею. У народі кажуть, що лісові духи не здатні кохати. Але Мавка покохала. Так, як не здатна кохати жодна людська душа... ».
Уперше драму-феєрію опубліковано 1912 року на сторінках журналу «Літературно-науковий вісник», вперше була поставлена 22 листопада 1918 року в Київському драматичному театрі.
Немає коментарів:
Дописати коментар