28 серпня - 275 років від дня
народження
Йоганна Вольфганга
Ґете (1749-1832),
німецького поета,
драматурга
Йоганн Вольфанг
фон Ґете – один із найвидатніших геніїв німецького народу: прозаїк, поет,
драматург, філософ, автор численних праць із природознавства. Ґете називають
основоположником сучасної німецької літератури. Його творча спадщина
різноманітна: романи, вірші, поетичні драми, мемуари, критичні статті, наукові
праці з біології та анатомії. Також Ґете є засновником одного з розділів
ботаніки – порівняльна морфологія рослин.
Ґете народився
1749 року в місті Франкфурт-на-Майні. Від батька успадкував потяг до навчання,
від мами – любов до придумування історій. Завдяки багатій сімейній бібліотеці
Йоганн Ґете у ранньому віці прочитав мовою оригіналу твори Вергілія, дізнався
про Гомера й Овідія. У 1770 році Ґете захистив дисертацію на звання доктора
права в університеті в Страсбурзі. Цей період життя Йоганна Ґете
характеризується глибоким зануренням у літературу: він інтенсивно пише,
спілкується з творчим середовищем, цікавиться народною поезією.
У 1775 році Ґете
побував на прийомі в Карла Августа, очільника Саксен-Веймар-Ейзенахського
герцогства. Із цієї зустрічі він повернувся першим міністром і таємним радником
герцога. Біографи письменника пояснюють цей учинок тим, що Ґете хотів брати
участь у реформуванні країни. Утім досить швидко він розчаровується в державній
службі та звужує коло своїх повноважень. Ґете поселився у Веймарі, де й мешкав
до кінця життя.
В юності Ґете був
лідером романтичного руху «Буря і натиск». Він відстоював національну ідентичність
німецької літератури. Твори письменника цього періоду характеризуються
вітальністю, життєствердженістю. Роман «Страждання юного Вертера» приніс
23-річному письменнику світове визнання. Дослідники зазначають, що в цьому
творі є автобіографічні моменти. Зокрема, головний персонаж Вертер страждає
через нерозділені почуття. Прототипом героїні Лотте, в яку закоханий Вертер,
була Шарлотта Буф, заміжня жінка, що зачарувала письменника. Уже через багато
років сам Ґете зізнається: «Страждання…» написав для того, аби звільнитися від
нав’язливої ідеї про самогубство. Роман став справжнім бестселером того часу і
був перекладений багатьма європейськими мовами.
Найвагомішим
літературним досягненням Ґете є драматична поема «Фауст». Над нею він працював
практично впродовж усього життя. У творі описується суперечка Господа й
Мефістофеля щодо того, чи зможе Мефістофель звести на стежину зла Фауста, в
якого, впевнений Господь, добра душа. Це драматична епопея про Людину,
високість і низькість її пристрастей, безупинні пошуки істини, злет і падіння,
знайдення Свободи і Любові. Сюжет трагедії взятий з німецької книги про
доктора-алхіміка. Фауст жив у XVI столітті, мав славу мага і чаклуна й продав
душу дияволові. Про нього ходили легенди, до його образу зверталися багато
авторів. Драма об'єднала в собі високу поезію, класичну досконалість і найглибшу
філософську думку й стала вершиною світової літератури.
Твори Ґете –
глибоко філософські й універсальні. Опери, увертюри, екранізації – тексти Ґете
піддаються інтерпретаціям і переосмисленням.