Ювіляр серпня: Йоганн Вольфганг Ґете

 28 серпня - 275 років від дня народження

Йоганна Вольфганга Ґете (1749-1832),

німецького поета, драматурга

 

         Йоганн Вольфанг фон Ґете – один із найвидатніших геніїв німецького народу: прозаїк, поет, драматург, філософ, автор численних праць із природознавства. Ґете називають основоположником сучасної німецької літератури. Його творча спадщина різноманітна: романи, вірші, поетичні драми, мемуари, критичні статті, наукові праці з біології та анатомії. Також Ґете є засновником одного з розділів ботаніки – порівняльна морфологія рослин.

          Ґете народився 1749 року в місті Франкфурт-на-Майні. Від батька успадкував потяг до навчання, від мами – любов до придумування історій. Завдяки багатій сімейній бібліотеці Йоганн Ґете у ранньому віці прочитав мовою оригіналу твори Вергілія, дізнався про Гомера й Овідія. У 1770 році Ґете захистив дисертацію на звання доктора права в університеті в Страсбурзі. Цей період життя Йоганна Ґете характеризується глибоким зануренням у літературу: він інтенсивно пише, спілкується з творчим середовищем, цікавиться народною поезією.

            У 1775 році Ґете побував на прийомі в Карла Августа, очільника Саксен-Веймар-Ейзенахського герцогства. Із цієї зустрічі він повернувся першим міністром і таємним радником герцога. Біографи письменника пояснюють цей учинок тим, що Ґете хотів брати участь у реформуванні країни. Утім досить швидко він розчаровується в державній службі та звужує коло своїх повноважень. Ґете поселився у Веймарі, де й мешкав до кінця життя.

            В юності Ґете був лідером романтичного руху «Буря і натиск». Він відстоював національну ідентичність німецької літератури. Твори письменника цього періоду характеризуються вітальністю, життєствердженістю. Роман «Страждання юного Вертера» приніс 23-річному письменнику світове визнання. Дослідники зазначають, що в цьому творі є автобіографічні моменти. Зокрема, головний персонаж Вертер страждає через нерозділені почуття. Прототипом героїні Лотте, в яку закоханий Вертер, була Шарлотта Буф, заміжня жінка, що зачарувала письменника. Уже через багато років сам Ґете зізнається: «Страждання…» написав для того, аби звільнитися від нав’язливої ідеї про самогубство. Роман став справжнім бестселером того часу і був перекладений багатьма європейськими мовами.

Найвагомішим літературним досягненням Ґете є драматична поема «Фауст». Над нею він працював практично впродовж усього життя. У творі описується суперечка Господа й Мефістофеля щодо того, чи зможе Мефістофель звести на стежину зла Фауста, в якого, впевнений Господь, добра душа. Це драматична епопея про Людину, високість і низькість її пристрастей, безупинні пошуки істини, злет і падіння, знайдення Свободи і Любові. Сюжет трагедії взятий з німецької книги про доктора-алхіміка. Фауст жив у XVI столітті, мав славу мага і чаклуна й продав душу дияволові. Про нього ходили легенди, до його образу зверталися багато авторів. Драма об'єднала в собі високу поезію, класичну досконалість і найглибшу філософську думку й стала вершиною світової літератури.

Твори Ґете – глибоко філософські й універсальні. Опери, увертюри, екранізації – тексти Ґете піддаються інтерпретаціям і переосмисленням.