Хай  дзвони Великодня принесуть у ваші оселі радість, віру, надію і любов.

ЮВІЛЯР КВІТНЯ

28 квітня - 75 років від дня народження

Ірини  Жиленко (1941–2013),

української поетеси, дитячої письменниці

Ірина Володимирівна Жиленко завжди залишалася у храмі поетичної краси. Не прагнучи творити навколо себе міфу, вона просто писала, встаючи рано-вранці, поки ще сплять домашні. І їй було комфортно жити у своєму маленькому світі, де вона була принцесою. Поетеса жила у вимріяному світі, проте вона не прагнула «масового читача», не шукала загравань із публікою. 

Ірина Жиленко - авторка поетичних збірок «Соло на сольфі», «Вікно у сад», «Дім під каштаном», «Дівчинка на кулі», повістей для дітей «Двічі по два дорівнює кульбабці», «Новорічна історія про двері …», збірки дитячої лірики «Казки буфетного гнома». 

Перша книжка для малят «Достигають колосочки» з’явилася в 1964 році. Для молодших школярів поетеса випустила книж­ку «Вуличка мого дитинства». 

Поезія Ірини Жиленко унікальна, багата на кольори (у віршах назви кольорів ужито понад тисячу разів). А ще поетеса дуже любить рослини, особливо квіти, і щедро опи­сує їх у творах. На честь своїх улюблених фіалок вона навіть створила літературний жанр «фіалки-вірші». 

Ірина Жиленко отримала премію ім. В. Н. Сосюри (1987, за книгу віршів «Дівчинка на Кулі») та національну премію України імені Тараса Шевченка (1996, за збірку «Вечірка у старій вінарні».

 

 

27 квітня Кімнату казок ЦДБ відвідали учні 7-11 класів Школи майстерності м. Фастів (керівник – вчитель петриківського розпису Вікторія Місюра).

 Бібліотекар Людмила Романович запросила гостей у чудовий світ петриківського орнаменту. 

 Вона розповіла юним художницям цікаву історію виникнення та розвитку мистецтва петриківського розпису, загострила їх увагу на секретах майстрів й основних елементах у створенні декоративних композицій, в розкритті барвистого світу краси українських квітів та поетичному осмисленні навколишньої природи.

  Після пізнавальної екскурсії гості ще довго роздивлялися та фотографували яскраві барвисті квіткові сюжети Кімнати казок, занурившись  у фантастичний Петриківський розпис.

Чорнобиль у пам'яті людській

Цього року весь світ вшановує 
30-ті роковини Чорнобильської катастрофи.
 30 років смертоносна пилюка з ядерної печі покриває білі хати, поля та ліси, 30 років цвітом скорботи та суму зацвітають Чорнобильські сади.

Для мешканців нашого міста ця дата також по-особливому хвилююча та болюча. Сьогодні в Білій Церкві проживають багато ветеранів ЧАЕС та учасників ліквідації наслідків цієї техногенної катастрофи. В ці квітневі дні в нашій книгозбірні проходять заходи, на яких обов’язково присутні ліквідатори наслідків аварії на ЧАЕС.

24 квітня відбулася зустріч з ліквідатором аварії на Чорнобильський АЕС Кулігіним Володимиром Йосиповичем, начальником хімслужби Дніпропетровсько-Білоцерківського окремого батальйону 25-ї бригади 72 окремої механізованої дивізії.  

Він розповів підліткам, що десятки і сотні тисяч людей у надекстремальних умовах вступали в боротьбу з атомною трагедією. «Не більше півтори хвилини можна було працювати на даху, де були розкидані сильні джерела випромінювання… Ні один механізм, ні найбільш досконалий робот не в змозі були діяти тут». Ряд учасників ліквідації наслідків аварії одержали надто велику дозу опромінення, не сумісну з життям. Людський організм не був спроможний витримати такого потужного радіаційного удару, який він прийняв на себе в перші хвилини і години боротьби. Про це свідчать останні драматичні дні і години їх життя. З більш ніж 800 осіб батальойону напередодні 30-ї річниці Чорнобильської катастрофи залишилися живими тільки шість.

Юні читачі із завмиранням серця вдивлялися в кадри відеофільма «Чорнобиль 26 квітня 1986 року», які змусили шестикласників БЗШ №11 замислитися над тим, що вони теж відповідальні за майбутнє нашої планети.

На адресу ліквідатора від юних читачів книгозбірні прозвучали слова подяки за проявлений героїзм при ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, висловлено побажання йому міцного здоров’я та благополуччя.

 Серед  заходів – особливої уваги заслуговує  конкурс дитячого малюнку «Чорнобильська трагедія очима дітей».  

Художні роботи створювали вже онуки тих, хто приборкував атомну стихію. Про саму аварію та  її вплив на оточуючу природу вони дізналися в першу чергу від своїх батьків, дідусів і бабусь. Саме враження від почутого юні читачі й відтворили в представлених малюнках. Вони малювали  те, що їх сьогодні найбільше хвилює та цікавить, те, що їх оточує. В 14 роботах конкурсантів ЦДБ відображені їх біль та переживання за ті трагічні події, і передали це діти чорними кольорами. Та в більшості своїй малеча та школярі все-таки дивляться на світ наївно та зі світлими думками. Бо зовсім юним художникам, звичайно, ще важко відчути драматизм катастрофи.

Шість робіт-переможниць 1-го міського етапу направлені для участі в обласному конкурсі.

Відлуння Чорнобильської катастрофи буде звучати ще не одне десятиліття. Саме тому історія цієї біди й історія подолання її наслідків заслуговують того, щоб люди про це знали і пам'ятали.