Ювіляр червня

7 червня - 95 років від дня народження

 Анатолія Базилевича (1926–2005), 

українського художника, графіка, неперевершеного ілюстратора «Енеїди» І. Котляревського, «Кобзаря» Т. Шевченко

           У Анатолія Базилевича було два поширених прізвиська – «Заслужено заслужений», яким він став у 1968 році, та «Істинно народний», хоча офіційне звання «Народний художник України» з’явилося тільки через чверть століття.

Малювати почав у два роки. Він був допитливою, самостійною дитиною, а в школі вважався одним із найкращих учнів. У шостому класі підліток уже добре опанував німецьку, утім, прагнув більшого, тому почав вивчати англійську і французьку мови. Навчаючись у середніх класах, Анатолій скопіював картину «Запорожці пишуть листа турецькому султану» (1880-1891) Іллі Рєпіна. Педагог живопису Костянтин Кузьмович настільки вразився, що невдовзі картину школяра експонували на міській виставці.

Навчався в Харківському художньо-промисловому інституті. Екзаменаційну комісію вразила дипломна робота випускника -  ілюстрації «Буковинської повісті», в ній вимальовувався творчий почерк книжкового графіка – максимально наближати малюнки до творчого стилю ілюстрованого твору, психологічно розкриваючи індивідуальні риси літературних персонажів.

Перша книжка, оформлена молодим графіком, світ побачила ще у 1951 р. То були «Байки» українського поета, прозаїка і перекладача Геннадія Брежньова.

Персональні виставки художника відбулися в Києві – у 1961 р. та 1996 р.

 В 1956 р. Анатолія Базилевича прийняли до Спілки художників України, а в 1969 р. він став заслуженим діячем мистецтв УРСР.

Анатолій Базилевич вкарбувався як художник-графік, котрий неперевершено проілюстрував поему «Енеїда» (1798) Івана Котляревського. За розкішні ілюстрації художник отримав звання «Заслужений діяч мистецтв УРСР». Книжка, ілюстрована автором,  перевидавалася 17 разів.

 

Помітними явищами в українській книжковій графіці ставали його роботи із візуалізації класичних повістей «Кайдашева сім’я» (1980), «Микола Джеря» (1980), «Старосвітські батюшки та матушки» (1963) Івана Нечуя-Левицького, драм «Наталка-Полтавка» (1981) і «Москаль-чарівник» (1987) Івана Котляревського, повісті «Пан Халявський» (1959) Григорія Квітки-Основ’яненка, «Записок причетника”» (1954) Марка Вовчка.

         Оригінально проілюстровані художником романи – «Піднята цілина» (1954) і «Тихий Дон» (1960) Михайла Шолохова та «Пригоди бравого вояки Швейка» (1958) Ярослава Гашека, казки «Гензель і Гретель» (1959) братів Грімм та «Казка про попа і наймита його Балду» (1979) Олександра Пушкіна, збірки «Стежками премудрих казок: народні казки» (1998) та «Українські народні казки» (1975).