Дара Корній (1970) — популярна письменниця, авторка численних творів для дітей і дорослих, «золота письменниця України», лавреатка премії Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» та премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки.
Закінчила журналістсько-редакторське відділення в Українській академії друкарства.
Її книжки завжди мають майстерно закручений сюжет та щедро приправлені українськими легендами й чарами.
Першу книгу авторка написала «на замовлення» власної доньки. Та дуже любила читати вампірські саги Стефані Маєр і часто переказувала матері сюжети. Майбутня письменниця дуже злилася, що українським підліткам подобалася чужа міфологія, але вони навіть не здогадувалися, яким потужним є пласт української.
Тому Дара Корній написала роман «Гонихмарник», який здобув третю премію літературного конкурсу «Коронації слова», а також отримав відзнаку «Дебют року» від сайту «Друг читача».
З давніх-давен серед людей живуть дводушники-гонихмарники, істоти, що наділені надзвичайними силами. Вони можуть керувати хмарами, викликати дощ, бурю, град або відводити їх від села. Дівчина закохалася в хлопця, не здогадуючись, що він — гонихмарник. Чи зможуть вони бути разом?
Наступним її твором, пов’язаним із міфологією, є «Зворотній бік світла. В ньому авторка піднімає із забуття праслов’янську міфологію та робить її простою та доступною для звичайного читача. За словами Дари Корній, для того, щоб задум вдався, їй довелося збирати матеріал аж дев’ять місяців.
Світло не може існувати без темряви, а інколи навіть закохуються одне в одного: Птаха - світла безсмертна, Стриб - темний. А от Мальва ще не визначилася, більше того - дівчина донедавна й гадки не мала про своє покликання і про те, чия кров тече в її жилах. До сімнадцяти років Птаха берегла її як зіницю ока, та вже час її квіточці розпускати пелюстки - чорні чи білі, новонароджена безсмертна обиратиме сама!
Дара Корній - авторка книг для дітей.
Ця добра казочка про всесильного діда Всевіда, який живе у старому Пралісі, мешкає у бузиновій хатинці, грає на чарівній бузиновій сопілці та товаришує з сестрами Весною, Осінню, Зимою та Літом. Одного сніжного зимового дня хтось поцупив дідову бузинову сопілку і у Пралісі все переплуталося — суниці посеред стужі, журавлині ключі у зимовому небі, розквітлі конвалії на галявині, де ще мить тому лежав сніг... До всього, у пісочному годиннику світу час зупинився. Як це виправити? Хто він — той загадковий крадій? І для чого йому чарівна сопілка діда Всевіда?
Прекрасний і щасливий то був Світ. Не існувало ще ненависті, злоби, заздрості. Земля щедро родила, сонце лагідно світило, небо проливалося благодатною зливою, діти росли в гармонії з природою. Творець милувався своїм улюбленим творінням. В одній славній сім’ї росли-підростали двоє братів, Морок та Житник, і найменша сестра Веселка. Гарні то були діти, щедро обдаровані талантами. Все змінилося, коли пролилася перша безневинна кров, коли один з братів захотів відчути себе Богом і задля цього забрав невинне життя. А інший брат не зупинив його. Зло, заздрість, ненависть та спокуса увійшли у Світ. Творець наперед знав чим все для цього Світу закінчиться та вирішив людей знищити. Але не все так просто. Бо це ж казка. Хто чи що врятувало людей від гибелі? Чому так важливо цінувати чуже життя, любити землю, якою ходиш та відкидати вбік спокуси, навіть якщо вони Вам обіцяють всемогутність?
Скелястий Світ Вічного Літа населяють мудрі змії та дракони, які подолали заздрість і живуть у гармонії та злагоді, кожен має своє призначення й шанує закон. Однак несподівано цей чарівний Світ спіткало лихо: у Райському саду захворіли жар-птиці й вертоград із молодильними яблуками занедужав. Про це дізнаються друзі — юні Мотузочка й трьохголовий змій, якого всі називають Халепником за бешкетний норов. І строката компанія рушає у світ людей, щоб дізнатися правду й завадити непоправній катастрофі.
Також письменниця має романи для більш дорослої аудиторії. До прикладу, таким твором є «Тому, що ти є», ідея якого з’явилася через зустріч із чоловіком, який втратив дружину в наслідок хвороби. Але він не міг це прийняти, неначе жив у іншому світі, де вона була досі жива. Авторка поставила перед героями роману багато моральних дилем, наділила їх коханням та розділила смертю, прийняти яку й було потрібно головному герою, попри всю трагічність історії стосунків із дружиною.
Ніколи не рано закохатися. Сашко з дитсадка марив Оксаною, та вони прожили життя нарізно. Але ніколи не пізно щось змінити. Справжнє кохання ламає всі перешкоди, навіть перемагає смерть. Чи то так здається? Сашко, втративши кохану, заходить у кімнату номер бескінечність і отримує шанс почати все спочатку. Яку дату він обере, щоб виправити минуле: день її весілля чи єдину пристрасну ніч, яку вони провели разом?
Немає коментарів:
Дописати коментар