День в календарі

 

24 травня всі слов'янські країни вшановують пам'ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – творців слов'янської писемності.

Кирило і Мефодій. День слов'янської писемності і культура. Вікторина

 

https://www.youtube.com/watch?v=8ztKk0O0gNs

Цікаві факти про слов'янські мови та писемність

До слов'янських відносять кілька десятків сучасних мов, на яких говорять близько 440 мільйонів чоловік. Всі слов'янські мови мають приблизно 80% загального лексикону.

 Імовірно, предком сучасних слов'янських мов є праслов'янська мова, яка існувала приблизно в 2-1 столітті до н.е. Ніяких її письмових пам'яток не виявлено.

    Багато людей вважають, що найдавнішою літературною пам'яткою, написаною праслов'янською мовою, є «Веллесова книга». Однак більшість сучасних вчених впевнені, що це фальсифікація 1950-их років. Не існує ніяких матеріальних доказів існування такої книги.

    У 9 столітті Кирило і Мефодій розробили писемність старослов'янської мови, яка був заснований на діалекті жителів сучасних Салонік. Як алфавіт для неї використовувалися кирилиця і глаголиця. Мова існувала в основному для написання книг, в побуті ж її не використовували.

    У старослов'янській мові не було теперішнього часу, але було чотири форми минулого і три майбутнього. Також у ній було 6 відмінків, як у сучасній українській мові.

    У наш час ентузіасти створили штучну міжслов'янську мову, яка використовує загальні для більшості слов'янських мов правила і слова. Її можуть розуміти жителі майже всіх східноєвропейських країн. Послухайте казку міжслов'янською мовою і перевірте, чи багато речень ви зрозуміли.

 https://www.youtube.com/watch?v=vx8DoHk-rjY&t=172s

 КНИГА ДНЯ

Михайло Брайчевський «Походження слов'янської писемності»

             Михайло Брайчевський створив надзвичайно струнку й оригінальну концепцію походження слов’янської писемності. При цьому, від інших досліджень подібного плану її вигідно відрізняє те, що вчений розглядає, на відміну від своїх попередників, не автономно, а в загальному соціокультурному контексті ранньої історії слов’янства, виходячи не лише з писемних джерел, а використовуючи величезний археологічний матеріал, який допомагає з’ясувати витоки писемності у давніх народів. У роботі поєднуються теоретична глибина і дивовижна ерудиція автора з умінням просто й цікаво розповісти про найскладніші речі.