Ювіляр травня

 

2 травня – 85 років від дня народження

Анатолія Кульчицького (1938),

поета-краянина,

Почесного громадянина м. Біла Церква.

          Анатолій Іванович Кульчицький – заслужений працівник культури України, лауреат Міжнародної премії ім. В.Винниченка, літературно-мистецької премії імені Миколи Сома, міської та обласної літературно-мистецьких премій ім. Л.С.Нечуя-Левицького. Його ім’я вписано в «Золотий фонд» м. Біла Церква.

Народився митець 2 травня 1938 року в м. Миронівка Київської області. Закінчив Київський технікум підготовки культурно-освітніх працівників та Київський державний університет ім. Т.Шевченка. Дійсну службу пройшов артистом ансамблю пісні і танцю Київського військового округу, у складі якого побував у багатьох містах колишнього Союзу та зарубіжних країнах.

Працював у закладах культури на різних посадах, був директором Миронівського районного Будинку культури. Майже 30 років працював у Білоцерківському сільськогосподарському інституті. Більше десяти років очолював Білоцерківське міське об’єднання літератури і мистецтва.

Анатолій Кульчицький один з найяскравіших представників в жанрі української авторської пісні. Товаришував із композитором Платоном Майбородою, поетами Борисом Олійником і Миколою Вінграновським. Талант, праця, повага до традиційного жанру народної пісні – це те, що створило творчу особистість Анатолія Івановича.

Автор більше 500 музичних творів, шести вокальних циклів та десяти пісенних збірок. Лауреат багатьох мистецьких фестивалів. Учасник 4-х міжнародних шевченківських свят «В сім’ї вольній, новій», делегат першого та другого Всесвітніх форумів українців (1992,1997). Деякі твори Анатолія Кульчицького звучали у художніх та документальних фільмах.

            Анатолій Іванович вже більше 50 років живе та творить у місті Біла Церква, якому присвятив більше десятка пісень. Він – знана в місті людина, більшість літературних і мистецьких подій у Білій Церкві відбувається за його участі. Автор вокального циклу про села району «Білоцерківщина - мій отчий край», куди увійшло 11 пісень. Його «Пісня про Білу Церкву» стала неофіційним гімном міста.

Назви поетично-пісенних збірок митця: «Освідчення», «Тебе, кохана Україно, до серця в пісні пригорну»,  «Дарую серце Білій Церкві», «Пісні, як люди, мріють і живуть», «Як вересень уже я золотий», «Це було недавно, це було давно»  говорять самі за себе.  Такі теплі та щирі слова про свою Батьківщину, свій рідний край може сказати лише людина з великим серцем, та особливим даром від Бога – висловлювати свої почуття у її величності Пісні.

 

Колектив ЦДБ щиро вітає Анатолія Івановича – справжнього творця чудових душевних мелодій, майстра художнього слова, який вміє гармонійно поєднати смислову й звукову гами, що органічно зливаються в єдину мелодію,  неперевершеного оповідача, декламатора, виконавця власних пісень з ювілейним днем народження!

          Прийміть від Ваших шанувальників найкращі побажання міцного  здоров’я, довгої дороги життя, творчого натхнення. Нехай Ваша творча діяльність приносить успіх і задоволення!  Дивуйте нас своєю чудовою творчістю ще багато років,  наповнюючи цей світ неповторними авторськими піснями.