6 січня – 125 років від дня народження
Володимира Сосюри (1898-1965),
українського поета
Володимир Миколайович Сосюра – один з найщиріших ліриків XX століття – увійшов у слов’янську поезію як співець любові й вічної світозміни, що злилися в єдиному понятті прекрасного, у відчутті терпкого смаку життя. Майстер загадкової простоти, поет ніжний і тривожний, він пройшов через кілька історичних та культурних епох у житті України: від УНР до хрущовської «відлиги».
Творчість майстра слова, котрий лишив близько шістдесяти поетичних збірок, десятки поем, автобіографічну прозу, – це безмежний світ, це історія, що переживаються в любові й ненависті, радості й журбі – гостро, до сліз.
Вірш «Любіть Україну», написаний у 1944 році, став візитівкою сучасної України. Поетичні рядки не народилися просто із творчої уяви письменника, а були наслідками багатолітніх переживань за долю України, її історію, культуру, мову і, найголовніше, за її незалежність. «Ти власним світом, Україно, сіяти будеш на землі», – таке пророцьке передбачення Володимира Сосюри прозвучить у посланні «До брата» (1960) за тридцять років до проголошення незалежності України.
У творчості поета образ України вміщує у себе Україну – рідну землю, що оживає в спогадах дитинства, Україну, як сучасну поетові дійсність. і Україну майбутнього – це стосується, насамперед вірша «Любіть Україну». Більше 70 років тому, 2 липня 1951-го, радянська газета «Правда» засудила вірш «Любіть Україну!». Письменника назвали «буржуазним націоналістом» та «продажним бандерівцем», а вірш деякий час ніде не друкували.
Поезії Володимира Сосюри особливо цікаві і цінні тим, що допомагають відчути епоху, створити цілісне уявлення про Майстра, як неординарну особистість, неперевершеного поета-романтика. Постать Володимира Сосюри посідає визначне місце в українському історико-культурному просторі.
Немає коментарів:
Дописати коментар